Йов 16
16
1І відповів Йов і сказав: 2Чув я доволї такого; гіркі з вас усїх потїшителї! 3Чи ти скінчиш вітряну твою мову? і що спонукало тебе таке говорити? 4Вмів би й я так, як ви, говорити, як би душа ваша була на місцї душі моєї; й я узброївся б на вас словами й кивав би над вами головою моєю; 5Додавав би вам відваги язиком моїм, і рушаннєм губ потїшав би вас. 6Та чи я говорю, - не втихає мій смуток; чи перестаю, - він не покидає мене. 7Бо він отсе вичерпав мене. Ти (Боже) спустошив всю семю мою. 8Ти покрив мене морщинами в сьвідоцтво проти мене; знеможілість моя встає проти мене, винуватить мене прилюдно. 9Гнїв його розриває мене й лютує проти мене, скрегоче на мене зубами своїми; ворогом зиркає на мене очима своїми. 10Роззявили на мене пащі свої; ругаючись, бють мене по щоках; всї змовились на мене. 11Бог віддав мене беззаконникові, й в руки безбожникам кинув мене. 12Жив я спокоєн собі, а він потряс мене; взяв мене за шию та побив мене й поставив за цїль собі. 13Стріли його оточили кругом мене; він сїче нутро моє без пощади, й пролив на землю жовч мою; 14Пробиває в менї пролом за проломом, пре на мене, як велетень-воїн. 15Веретище сшив я на тїло моє, й в порох занурив голову мою. 16Вид мій почервонїв від плачу, а на віях моїх тїнь смертна, - 17Хоч нема кривди на руках моїх, та й молитва моя чиста. 18Земле, не закривай крови моєї, й нехай не буде (в тобі) місця жалісному кликові мойму! 19Та оце сьвідок мій на небесах, і на висотах заступник мій. 20Многомовні други мої! До Бога проливає сльози око моє. 21О, коби то міг чоловік правуватись з Богом, як син людський з ближним своїм! 22Та вже доходить мій вік до кінця, й я відходжу в дорогу, якою не вертають.
Поточний вибір:
Йов 16: UKRK
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть