Iсая 28

28
1Горе коронї гордих та пяних Ефраїміїв, (горе) зовялому цьвіту в величній окрасї його, що розсадовився поверх гори понад урожайною долиною, та все, мов би пяний од вина. 2Ось уже йде потужний та кріпкий (гнїв) од Господа, наче злива з грядом і пагубний вихор; наче розгукана повідь розбурханих вод, і повергає його нездержною силою на землю. 3Ногами буде потоптана корона гординї пяних Ефраїміїв. 4З квіткою ж вялою в величній окрасї його на верху вроджайної долини станесь те, що з смоквою, перед часом достиглою, що, скоро хто її вбачить, зараз простягає руку та й з'їдає. 5Оного часу буде один Господь Саваот величним вінцем і короною слави для останків свого народу; 6Він буде духом правосуду тим, що засїдають на суд, та відвагою тим, що ворога од воріт прогонять. 7Бо й вони од вина спотикаються й збиваються напоями з дороги; сьвященник і пророк спотикаються від опяняючих напитків; поконані вином, ходять, мов безглузді від напою; в пізнаннї похибляються, помиляються в осудї. 8Столи в них повні гиду й блювотини, нема чистого місця. 9А договорюють: "Кого хоче він учити знання? кого проповіддю на розум наводити? хиба тих, що перестали їх молоком з грудей годувати, що їх неня саме від грудей відлучила? 10У вас усе - заповідь та заповідь, а за заповіддю знов заповідь; правило та правило, а за правилом ізнов правило; тут не багато часу (до кари), та й там не багато." 11За се ж будуть говорити до сих людей чужинцї лепетаннєм чужою мовою. 12До них говорили (пророки): "Оце відпочинок: дайте спочити струдженому: се буде потїха" (наша). Та вони не хотїли слухати. 13І станесь із ними по слову Господньому: заповідь на заповідь; заповідь за заповіддю; правило та правило, а за правилом ізнов правило; тут не багато, та й там не багато, - так що пійдуть і попадають горілиць і порозбиваються, і попадуться в сїть та й спіймаються. 14Слухайте ж слова Господнього, ви зневажники, що правите народом сим у Ерусалимі: 15Позаяк ви говорите: "Ми з смертю зробили умову, рядну вчинили ми з пеклом: коли побиваючий бич переходити ме, - він нас не досягне, бо ми втечище певне маєм у льжі, й в оманї притулок надїйний." 16За се так говорить Господь Бог: Ось я закладаю в основу камінь на Сионї, - камінь певний, угольний, великоцїнний, та кріпко заложений; хто в його ввірує, той не застидаєсь. 17І зроблю суд мірою, а справедливість - вагою, і, наче грядом, спустошене буде втечище льжи, й води затоплять місце вашого сховку. 18І так ваші змовини з смертю розірвуться, і ваша рядна з пеклом не встоїть; і як прийде побиваючий бич, то й вас погубить, 19Наколи переходити стане, він захопить вас; а переходити ме кожного рана, в день і в ночі, та й сама вже чутка про його переймати ме страхом. 20Ложе буде вам надто коротке, щоб простягнутись, - укривало надто узке, щоб ним обгорнутись. 21Бо встане Господь так, як на горі Перазимі, розгнїваєсь, як на долинї Габаонській, щоб зробити дїло своє, дїло незвичайне, та й довершить своє дїло, своє дїло дивовижне. 22Тим не жартуйте, щоб кайдани в вас не стали тугійші; бо я чув від Господа, Бога сил, - що пагуба всїй землї призначена. 23Прихилїте ж слух і послухайте голосу мого; вважайте й вислухайте, що буду до вас промовляти: 24Хиба плугатарь день у день про свій засїв оре, викидає борозди та боронить землю свою? 25Нї; зрівнявши ниву, сїє він чорнуху, або розсїває кмин, або сїє пшеницю, ячмінь у вибраному місцї, та просо. 26Сього порядку навчає його сам Господь; він учить його. 27Бо не молотять чорнухи валом зубчатим, анї коліс не качають по кминові, а палицею вибивають чорнуху, та й кмин - палицею. 28Та й збіжжє вимолочують, та не роздавлюють його; водять по йому молотїльні колеса з їх кіньми, та розтирають. 29І се походить од Господа сил: дивні ради його, велика премудрість його!

Поточний вибір:

Iсая 28: UKRK

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть

YouVersion використовує файли cookie для персоналізації вашого досвіду. Використовуючи наш вебсайт, ви приймаєте використання файлів cookie, як описано в нашій Політиці конфіденційності