Галатяни 2

2
1Потім, по чотирнайцяти лїтах, пійшов я знов у Єрусалим із Варнавою, взявши з собою й Тита. 2А пійшов я по відкриттю, і предложив їм благовістє, котре проповідую між поганами, тільки на самотї, значнїщим, чи не марно я ходжу або ходив. 3Та й Тит, що був зо мною, не був, яко Грек, примушений обрізатись. 4А лжебратам, що крадькома ввійшли, щоб підгледїти волю нашу, що маємо в Христї Ісусї, щоб нас підневолити, 5ми анї на годину не поступились, корючись, щоб істина благовістя пробувала в вас. 6Від тих же, що здають ся чим бути (які вони колись були, менї байдуже: Бог не дивить ся на лице чоловіка); ті (кажу), що здають ся (чим бути), на мене нїчого не наложили. 7Нї, противно, зрозумівши, що звірено менї благовістє необрізання, яко ж Петрові обрізання: 8(хто бо допоміг Петрові до апостольства обрізання, допоміг і менї між поганами;) 9і, пізнавши благодать, дану менї, Яков, та Кифа, та Йоан, що здавали ся стовпами, дали правицї менї та Варнаві на товаришуваннє, щоб ми (були) для поган, а вони для обрізання; 10тільки щоб ми вбогих памятали, про що й я дбав, щоб се чинити. 11Як же прийшов Петр в Антиохию, устав я проти него в вічі, бо заслужив докору. 12Перше бо нїм прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; як же прийшли, таївсь і відлучавсь, боячись тих, що були з обрізання. 13Лицемірили з ним також і инші Жиди, так що й Варнава зведений був лицемірством їх. 14Та, як побачив я, що вони неправо ходять по євангелській істинї, то я сказав Петрові перед усїма: коли ти, бувши Жидовином, живеш попоганськи, а не пожидівськи, то на що примушуєш поган жити пожидівськи? 15Ми по природї Жиди, а не грішники з поган; 16та знаючи, що не оправдуєть ся чоловік дїлами закону, а тільки вірою в Христа Ісуса, і ми увірували в Ісуса Христа, щоб оправдитись вірою в Христа, а не дїлами закону; бо не оправдить ся дїлами закону нїяке тїло. 17Коли ж, шукаючи оправдитись у Христї, і самі явились грішниками, то чи Христос не служитель гріху? Нехай не буде! 18Бо коли я знов будую, що зруйнував, то переступником себе представляю. 19Я бо через закон законові умер, щоб жити Богові. 20Я розпятий з Христом; живу ж уже не я, а живе Христос у менї; а що живу тепер у тїлї, то живу вірою в Сина Божого, що полюбив мене і видав себе за мене. 21Не відкидаю благодати Божої; коли бо через закон праведність, то Христос марно вмер.

Поточний вибір:

Галатяни 2: UKRK

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть

YouVersion використовує файли cookie для персоналізації вашого досвіду. Використовуючи наш вебсайт, ви приймаєте використання файлів cookie, як описано в нашій Політиці конфіденційності