Вихід 20
20
1І глаголав Господь всї словеса оцї, глаголючи: 2Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з Египту, із дому невольницького. 3Нехай не буде в тебе богів инших перед моїм лицем. 4Не робити меш собі ваяного кумира чи подобини того, що на небесах у горі, і того, що на землї внизу, і того, що в водах і попід землею. 5Щоб не припадав ниць перед ними і не служив їм; бо я Господь, Бог твій, ревнивий Бог, що караю беззаконнє отецьке на дїтях у третьому, і четвертому родї тих, що ненавидять мене. 6І роблю добро тисячами родів тих, що люблять мене і допильновують заповідей моїх. 7Не призивати меш імени Господа, Бога твого, марно. Бо не вважати ме Господь безвинним того, хто призиває імя його марно. 8Памятай день субітнїй, щоб сьвятити його. 9Шість день можна тобі працювати й робити всяке дїло твоє. 10День же семий субота Господеві, Богу твойму. 11Бо шість день творив Господь небеса і землю, море й усе, що в їх, і перестав дня семого; тим благословив Господь субітнїй день і осьвятив його. 12Шануй батька твого й матїр твою, щоб довголїтен був ти на землї, що Господь, Бог твій, дасть тобї. 13Не вбивати меш. 14Не прелюбкувати меш. 15Не красти меш. 16Не сьвідкувати меш льживо на близького твого. 17Не поривати меш очей на хату близнього твого; не поривати меш очей на жену його, нї на раба його, нї на рабиню його, нї на скотину його, нї на осла його, нї на що, що є близьнього твого. 18І вбачали всї люде громуваннє й блискавицї, і гук роговий, і гору димуючу, і вбачаючи відступили назад і стояли оддалеки. 19І мовляли вони Мойсейові: Розмовляй сам із нами, дак ми слухати мемо, та нехай не розмовляє з нами Бог, ато повміраємо. 20І рече Мойсей людям: Не бійтесь; бо щоб випробувати вас, прийшов Бог, і щоб страх його був перед лицем вашим, щоб ви не согрішали. 21І постали люде оддалеки; а Мойсей приступив до темряви, де Бог. 22І рече Господь Мойсейові: Тако промовиш до синів Ізрайлевих: Бачили ви, що з небес я розмовляв із вами. 23Не робити мете передо мною богів срібних, і богів золотих не робити мете собі. 24Жертівника з землї спорудиш менї, і приносити меш всепалення твої, і мирні жертви твої, і дрібну скотину твою і воли твої; на всякому врочищі, де поставлю память іменї мого, приходити му до тебе й благословляти му тебе. 25Коли ж із каменя споруджувати меш менї жертівника, не споруджуй із тесаного каменя; бо різцем твоїм ти махнеш над їм, та й опоганиш його. 26Тако ж не сходити меш по сходах до жертівника мого, щоб не відкрилась над ним нагота твоя.
Поточний вибір:
Вихід 20: UKRK
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть