Екклезiяст 5

5
1Не квапся своїми устами, і серце твоє нехай не поспішає казати слова перед Божим лицем, Бог бо на небі, а ти на землі, тому то нехай нечисленними будуть слова твої! 2Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглуздого. 3Коли зробиш обітницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподобання до нерозумних, а що ти обітуєш, сповни!
4Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити! 5Не давай своїм устам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: Це помилка! Пощо Бог буде гніватися на твій голос, і діла твоїх рук буде нищити? 6Бо марнота в численності снів, як і в многості слів, але ти бійся Бога! 7Якщо ти побачиш у краї якому утискування бідаря та порушення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори над високим, а над ними Всевишній. 8І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.
9Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також! 10Як маєток примножується, то множаться й ті, що його поїдають, і яка користь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його? 11Сон солодкий в трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає. 12Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке бережеться його власникові на лихо йому, 13і гине багатство таке в нещасливім випадку, а родиться син і немає нічого у нього в руці: 14як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!... 15І це теж зло болюче: так само, як він був прийшов, так відійде, і яка йому користь, що трудився на вітер? 16А до того всі дні свої їв у темноті, і багато мав смутку, й хвороби та люті... 17Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла людина й пила, і щоб бачила добре в усьому своєму труді, що під сонцем ним трудиться в час нечисленних тих днів свого віку, які Бог їй дав, бо це доля її!
18Також кожна людина, що Бог дав їй багатство й маєтки, і владу їй дав споживати із того, та брати свою частку та тішитися своїм трудом, то це Божий дарунок! 19Бо вона днів свого життя небагато на пам’яті матиме, то Бог в її серце шле радість!

Поточний вибір:

Екклезiяст 5: UBIO

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть

YouVersion використовує файли cookie для персоналізації вашого досвіду. Використовуючи наш вебсайт, ви приймаєте використання файлів cookie, як описано в нашій Політиці конфіденційності