Марка 4
4
1І знову Iсус почав навчати біля моря; і зібралося до Нього багато народу, так що Він сів у човен і сидів у ньому на морі, а весь народ був на березі біля моря.
2І багато навчав їх притчами і казав їм у Своєму навчанні:
3Слухайте: ось вийшов сіяч сіяти.
4І коли сіяв, одне впало край дороги, і прилетіли пташки небесні і поклювали його.
5Інше впало на кам’янистий грунт, де було небагато землі, і відразу проросло, бо земля була неглибока.
6Коли ж зійшло сонце, було обпалене і, не маючи кореня, засохло.
7Ще інше впало в терен, і терен виріс і заглушив його, і воно не дало плоду.
8Ще інше впало в добрий грунт і дало плід, що ріс і зростав, і принесло яке тридцять, яке шістдесят, а яке сто.
9І сказав їм: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
10Коли Він залишився на самоті, ті, що оточували Його, разом із Дванадцятьма запитали Його про цю притчу.
11Він сказав їм: Вам дано пізнати таємницю Царства Божого, а тим, зовнішнім, усе говориться притчами,
12щоб вони дивились-дивились — і не бачили, слухали-слухали — і не розуміли, щоб не навернулись і їм не простилися гріхи.
13І сказав їм: Ви не розумієте цієї притчі? Як же ви зрозумієте всі інші притчі?
14Сіяч сіє слово.
15Те, що край дороги, де сіється слово, означає тих, до кого, коли почують, відразу приходить сатана і викрадає слово, посіяне в їхніх серцях.
16Так само й посіяне на кам’янистому грунті означає тих, які, коли почують слово, відразу з радістю приймають його,
17та не мають в собі кореня і недовговічні; потім, коли настають утиски чи гоніння за слово, відразу спокушаються.
18А посіяне в терен означає тих, які чують слово,
19але турботи цього світу, оманливість багатства та бажання інших речей, входячи в них, заглушають слово, і воно стає безплідним.
20Посіяне ж у добрий грунт означає тих, які чують слово й приймають його, і приносять плід які тридцять, які шістдесят, а які сто.
21І сказав їм: Хіба для того приносять світильник, щоб поставити під посудиною чи під ліжком? Чи не для того, щоб поставити на підставці?
22Бо немає нічого таємного, що не стало б явним, і немає нічого схованого, що не вийшло б назовні.
23Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
24І сказав їм: Дивіться за тим, що́ чуєте: якою мірою міряєте, такою й вам буде відміряно, і буде додано вам, що слухаєте.
25Бо хто має, тому буде дано ще, а хто не має, у того буде забрано й те, що має.
26І сказав: Царство Боже подібне до того, як коли людина кине в землю насіння,
27і чи спить, чи встає, вночі чи вдень, насіння сходить і росте, а як — сама не знає.
28Бо земля приносить плід сама по собі: спочатку стебло, потім колос, потім у колосі налите зерно.
29Коли ж плід дозріє, відразу посилає серп, бо настали жнива.
30І сказав: До чого уподібнимо Царство Боже чи якою притчею пояснимо його?
31Воно як гірчичне зерно, яке, коли сіється в землю, є найменшим з усього насіння на землі,
32а коли посіється, виростає і стає найбільшою з усіх городніх рослин, і пускає великі гілки, так що в її тіні можуть гніздитися пташки небесні.
33І багатьма такими притчами говорив до них слово, скільки вони могли слухати,
34і без притчі не говорив до них, а Своїм учням пояснював усе наодинці.
35У той же день, коли настав вечір, Він сказав їм: Перепливімо на той бік.
36І вони, залишивши народ, взяли Його з собою, як Він і був, у човні. З Ним були й інші човни.
37І піднялася велика буря: хвилі били в човен так, що він уже наповнювався водою.
38А Він спав на кормі на подушці. Учні будять Його й кажуть Йому: Учителю, невже Тобі байдуже, що ми гинемо?
39Він устав, заборонив вітру і сказав морю: Замовкни, стихни! І вітер ущух, і настала велика тиша.
40І сказав їм: Чому ви такі боязкі? Як це у вас немає віри?
41І вони дуже сильно злякались і казали один одному: Хто ж це такий, що і вітер, і море слухаються Його?
Поточний вибір:
Марка 4: НУП
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко