Марка 11
11
1Коли вони наблизилися до Єрусалима, до Віффагії і Віфанії, до Оливної гори, Iсус посилає двох Своїх учнів
2і каже їм: Підіть у село, що перед вами, і відразу при вході в нього знайдете прив’язане осля, на яке ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його й приведіть.
3А якщо хтось скаже вам: Що це ви робите? — ви скажіть: Воно потрібне Господу, — і той відразу пошле його сюди.
4Вони пішли й знайшли осля, прив’язане біля дверей на вулиці, і відв’язали його.
5Деякі з тих, що стояли там, сказали їм: Що ви робите? Навіщо відв’язуєте осля?
6Вони сказали, як наказав їм Ісус, і ті відпустили їх.
7Вони привели осля до Ісуса і поклали на нього свій одяг, і Він сів на нього.
8Багато ж хто розстелив на дорозі свій одяг, а інші зрізали гілки з дерев і розстеляли їх на дорозі.
9А ті, що йшли попереду й позаду Iсуса, вигукували: Осанна! Благословенний Той, що йде в ім’я Господнє!
10Благословенне царство нашого отця Давида, що йде в ім’я Господнє! Осанна у вишніх!
11Ісус увійшов у Єрусалим і в Храм і, оглянувши все, пішов з Дванадцятьма у Віфанію, бо час був уже пізній.
12Наступного дня, коли вони вийшли з Віфанії, Він зголоднів.
13І, побачивши здаля смоковницю, вкриту листям, пішов подивитись, чи часом не знайде чогось на ній, та, підійшовши до неї, нічого не знайшов, крім листя, бо ще не була пора смокв.
14Ісус, заговоривши, сказав їй: Хай ніхто більше не з’їсть з тебе плоду повік! І Його учні те чули.
15Приходять вони в Єрусалим, і Ісус, увійшовши в Храм, почав виганяти тих, хто продавав і купував у Храмі, і столи міняльників грошей і лавки продавців голубів перекинув.
16І не дозволяв, щоб хтось проніс через Храм якусь річ.
17І навчав, кажучи їм: Хіба не написано: Мій дім буде названий домом молитви для всіх народів? А ви зробили з нього вертеп розбійників.
18Почули це книжники й первосвященники і стали шукати, як би погубити Його, бо боялися Його, тому що весь народ дивувався Його вченню.
19Коли ж настав вечір, Він вийшов з міста.
20Вранці, проходячи, вони побачили, що смоковниця всохла до кореня.
21Тут Петро, згадавши, каже Йому: Равві, дивись: смоковниця, яку Ти прокляв, усохла.
22Ісус сказав їм у відповідь: Майте віру в Бога.
23Бо істинно вам кажу: хто скаже цій горі: Зрушся і кинься в море, — і не засумнівається у своєму серці, а повірить, що сказане ним станеться, то буде йому, що б він не сказав.
24Тому кажу вам: усе, що тільки будете просити в молитві, вірте, що отримаєте, — і буде вам.
25І коли стоїте на молитві, прощайте, якщо маєте щось проти когось, щоб і ваш Небесний Отець простив вам ваші провини.
26Якщо ж не прощаєте, то й ваш Небесний Отець не простить ваших провин.
27Знову приходять вони в Єрусалим, і, коли Він ходив у Храмі, підійшли до Нього первосвященники, книжники й старійшини
28і сказали Йому: Якою владою Ти це робиш і хто дав Тобі таку владу це робити?
29Ісус сказав їм у відповідь: Запитаю і Я вас про одну річ; дайте Мені відповідь, і Я скажу вам, якою владою це роблю.
30Іоанове хрещення було з неба чи від людей? Дайте Мені відповідь.
31Вони ж міркували між собою, кажучи: Якщо скажемо: З неба, — Він скаже: Чому ж ви не повірили йому? —
32а якщо скажемо: Від людей, — вони боялися народу, бо всі вважали, що Іоан був справді пророком.
33І сказали Ісусу у відповідь: Не знаємо. Ісус сказав їм у відповідь: І Я не скажу вам, якою владою це роблю.
Поточний вибір:
Марка 11: НУП
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко