Луки 2
2
1У ті дні вийшов указ від кесаря Августа зробити перепис усього світу.
2Це був перший перепис, коли правителем Сирії був Квіріній.
3I пішли всі записуватися, кожен у своє місто.
4Пішов і Йосип з Галілеї, з міста Назарета, в Iудею, в місто Давида, яке називається Віфлеєм (тому що він був з дому і роду Давида),
5записатися з Марією, зарученою з ним дружиною, яка була вагітна.
6Коли ж вони були там, настав час їй народити.
7I вона народила свого Сина-первістка, і сповила Його, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в заїзді.
8А в тій стороні були в полі пастухи, які тримали вночі сторожу біля своєї отари.
9I ось ангел Господній став перед ними, і слава Господня осяяла їх, і вони дуже сильно злякалися.
10I сказав їм ангел: Не бійтесь, бо ось я звіщаю вам велику радість, яка буде всім людям:
11бо сьогодні народився вам у місті Давида Спаситель, Який є Христос Господь.
12I ось вам знак: ви знайдете Немовля, що лежить сповите у яслах.
13I раптом з’явилося з ангелом численне воїнство небесне, яке хвалило Бога й казало:
14Слава у вишніх Богу, і на землі мир, до людей благовоління!
15Коли ангели пішли від них на небо, пастухи сказали один одному: Ходімо у Віфлеєм і побачимо те, що там сталося, про що звістив нам Господь.
16Вони поспішно пішли і знайшли Марію і Йосипа та Немовля, що лежало в яслах.
17А побачивши Його, розповіли про те, що було сказано їм про цю Дитину.
18I всі, що чули, дивувалися зі сказаного їм пастухами.
19Марія ж зберігала все це, роздумуючи у своєму серці.
20А пастухи пішли назад, славлячи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як їм було сказано.
21Коли виповнилося вісім днів, щоб обрізати Дитину, дали Йому ім’я Iсус, яке дав ангел ще до Його зачаття в утробі.
22А коли минули дні її очищення за Законом Мойсея, принесли Його в Єрусалим, щоб представити Господу
23(як написано в Законі Господньому: Кожне дитя чоловічої статі, що відкриває утробу, буде назване святим для Господа)
24і принести в жертву, за сказаним у Законі Господньому, пару горлиць чи двох молодих голубів.
25I ось був у Єрусалимі один чоловік на ім’я Симеон, і цей чоловік був праведний і побожний, який чекав утіхи Iзраїля, і Дух Святий був на ньому.
26Йому було відкрито Святим Духом, що він не побачить смерті, поки не побачить Христа Господнього.
27Він прийшов за спонуканням Духа в Храм і, коли батьки внесли Дитя Iсуса, щоб зробити з Ним за звичаєм Закону,
28він узяв Його на руки, благословив Бога і сказав:
29Тепер Ти відпускаєш Свого раба, Владико, за Своїм словом з миром,
30бо мої очі побачили Твоє спасіння,
31яке Ти приготував перед усіма народами,
32світло для одкровення язичникам і славу Твого народу Iзраїля.
33А Йосип і Його мати дивувалися тому, що говорилося про Нього.
34I благословив їх Симеон, і сказав Марії, Його матері: Ось Він призначений для падіння і вставання багатьох в Iзраїлі і для знамення, якому противляться
35(і тобі самій меч пройме душу), щоб відкрилися думки багатьох сердець.
36Тут була пророчиця Анна, дочка Фануїла, з племені Асира (вона була дуже похилого віку, проживши з чоловіком від свого дівоцтва сім років,
37і була вона вдовою років вісімдесяти чотирьох), яка не відходила від Храму, постами й молитвами служачи Богу день і ніч.
38I вона, підійшовши у цей самий час, прославляла Господа й говорила про Нього всім, хто чекав викуплення в Єрусалимі.
39А коли вони виконали все за Законом Господнім, то повернулися в Галілею у своє місто Назарет.
40Дитина ж росла й зміцнялася духом, наповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ній.
41Щороку Його батьки ходили в Єрусалим на свято Пасхи.
42I коли Йому було дванадцять років, вони за звичаєм свята пішли в Єрусалим.
43Коли ж після закінчення днів свята вони поверталися, хлопчик Iсус залишився в Єрусалимі; а Йосип і Його мати не знали про це.
44Думаючи, що Він був із подорожніми, вони пройшли денний шлях, а тоді стали шукати Його серед родичів і серед знайомих.
45Не знайшовши Його, вони повернулися в Єрусалим, шукаючи Його.
46А через три дні знайшли Його в Храмі, як Він сидів посеред вчителів, слухаючи їх і питаючи їх.
47I всі, що слухали Його, дивувались Його розуму й відповідям.
48Побачивши Його, вони здивувалися, і Його мати сказала Йому: Сину, чому Ти зробив таке з нами? Он Твій батько і я з сумом шукали Тебе.
49Та Він сказав їм: Навіщо вам було шукати Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути в домі Мого Отця?
50Та вони не зрозуміли слів, які Він сказав їм.
51I Він пішов з ними, і прийшов у Назарет, і був покірним їм. А Його мати зберігала все це у своєму серці.
52Iсус же зростав у мудрості, у віці і в прихильності в Бога і людей.
Поточний вибір:
Луки 2: НУП
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко