1 Коринфян 15

15
1Звіщаю вам, брати, Євангеліє, яке я благовістив вам, яке ви й прийняли, в якому й стоїте,
2яким і спасаєтесь, якщо тримаєте в пам’яті, яким словом я благовістив вам, хіба що ви даремно увірували.
3Бо я передав вам насамперед те, що й сам прийняв: що Христос помер за наші гріхи за Писанням,
4і що Він був похований, і що воскрес на третій день за Писанням;
5і що з’явився Кіфі, потім Дванадцятьом,
6потім з’явився одночасно більш ніж п’ятистам братам, більшість яких живе й досі, а деякі й спочили;
7потім з’явився Якову, потім усім апостолам;
8а після всіх з’явився й мені, ніби якомусь недоноску.
9Бо я найменший з апостолів, який не гідний називатись апостолом, тому що гнав Церкву Божу.
10Та благодаттю Божою я є тим, ким є, і Його благодать до мене не була марною, але я потрудився більше за всіх них; утім, не я, а благодать Божа, яка зі мною.
11Отже, чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і ви так увірували.
12Якщо ж про Христа проповідується, що Він воскрес із мертвих, то як деякі серед вас кажуть, що немає воскресіння мертвих?
13Якщо немає воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес.
14А якщо Христос не воскрес, то, значить, даремна наша проповідь, даремна й ваша віра.
15Та й ми виявляємося лжесвідками про Бога, тому що свідчили про Бога, що Він воскресив Христа, Якого Він не воскрешав, якщо мертві дійсно не воскресають.
16Бо якщо мертві не воскресають, то й Христос не воскрес.
17А якщо Христос не воскрес, то марна ваша віра: ви ще у своїх гріхах.
18Тоді й ті, що спочили в Христі, загинули.
19Якщо ми тільки в цьому житті надіємось на Христа, то ми жалюгідніші за всіх людей.
20Та Христос воскрес із мертвих, став первоплодом із покійних.
21Бо оскільки через людину смерть, то через людину й воскресіння.
22Бо як в Адамі всі помирають, так і в Христі всі оживуть,
23кожен у своєму порядку: первоплід Христос, потім Христові при Його приході.
24Потім — кінець, коли Він передасть царство Богу і Отцю, коли знищить усяке начальство і всяку владу і силу.
25Бо Він має царювати, поки не покладе всіх ворогів під Свої ноги.
26Останній ворог буде знищений — смерть.
27Бо Він все підкорив під Його ноги. Коли ж Він скаже, що все підкорено, то ясно, що крім Того, Хто підкорив Йому все.
28Коли ж буде підкорено Йому все, тоді й Сам Син підкориться Тому, Хто підкорив Йому все, щоб Бог був все в усьому.
29Інакше що робитимуть ті, які хрестяться за мертвих? Якщо мертві зовсім не воскресають, то навіщо їм і хреститися за мертвих?
30Навіщо й нам увесь час наражатися на небезпеку?
31Я щодня помираю: запевняю похвальбою вами, яку я маю у Христі Ісусі, нашому Господі.
32Якщо я за людським звичаєм боровся із звірами в Ефесі, то яка мені користь? Якщо мертві не воскресають, то станемо їсти й пити, бо завтра помремо.
33Не обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї.
34Протверезійте до праведності і не грішіть, бо деякі з вас не мають пізнання Бога. Кажу це вам на сором.
35Але хтось скаже: Як воскреснуть мертві? У якому тілі вони прийдуть?
36Нерозумний! Те, що ти сам сієш, не оживе, якщо не помре.
37І те, що ти сієш, ти не майбутнє тіло сієш, а голе зерно, наприклад, пшеничне чи якесь інше.
38А Бог дає йому тіло, як Йому угодно, причому кожній насінині — своє тіло.
39Не всяка плоть є такою самою плоттю, але одна плоть у людей, інша плоть у тварин, ще інша у риби, ще інша у птахів.
40Також є тіла небесні і тіла земні, але одна слава в небесних, а інша — в земних.
41Одна слава в сонця, інша слава в місяця, а ще інша слава в зірок, бо зірка від зірки відрізняється славою.
42Так і з воскресінням мертвих: сіється в тлінні, воскресає в нетлінні;
43сіється в безчесті, воскресає в славі; сіється в немочі, воскресає в силі;
44сіється тіло душевне, воскресає тіло духовне. Є тіло душевне, а є тіло духовне.
45Так і написано: Перша людина Адам стала живою душею, а останній Адам — життєдайним духом.
46Але не духовне спочатку, а душевне, потім духовне.
47Перша людина — з землі, земляна, друга людина — Господь з неба.
48Яка земляна, такі й земляні, і яка небесна, такі й небесні.
49І як ми носили образ земляної, так будемо носити й образ небесної.
50Я те кажу, брати, що плоть і кров не можуть успадкувати Царства Божого і тління не успадковує нетління.
51Ось кажу вам таємницю: не всі ми помремо, та всі змінимось —
52умить, як оком змигнути, при останній трубі; бо вона затрубить, і мертві воскреснуть нетлінними, а ми змінимось.
53Бо це тлінне має одягнутися в нетління і це смертне — одягнутися в безсмертя.
54Коли ж це тлінне одягнеться в нетління і це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою!»
55Смерте, де твоє жало? Могило, де твоя перемога?
56Жало же смерті — гріх, а сила гріха — Закон.
57Та подяка Богу, Який дає нам перемогу через нашого Господа Ісуса Христа!
58Тому, брати мої улюблені, будьте тверді, непохитні, завжди зростайте в ділі Господнім, знаючи, що ваш труд не даремний у Господі.

Поточний вибір:

1 Коринфян 15: НУП

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть

YouVersion використовує файли cookie для персоналізації вашого досвіду. Використовуючи наш вебсайт, ви приймаєте використання файлів cookie, як описано в нашій Політиці конфіденційності