Даниїла 6:16-24

Тож цар наказав, і вони схопили Даниїла й кинули у лев’ячу яму. Цар сказав Даниїлу: «Хай твій Бог, якому ти постійно служиш, порятує тебе!» Принесли камінь і поклали на отвір ями, і цар запечатав її своїм перснем з печаткою та перснями своїх вельмож, так щоб Даниїлове становище не можна бути змінити. Тоді цар повернувся до свого палацу й провів ніч без їжі й будь-яких розваг. І спати він не міг. З першим променем світанку цар підвівся й поспішив до лев’ячої ями. Коли він наблизився до ями, він позвав Даниїла жалісним голосом: «Даниїле, слуго Бога живого, чи твій Бог, Якому ти постійно служиш, зміг урятувати тебе від левів?» Даниїл відповів: «О царю, живи вічно! Мій Бог послав свого Ангела, й той затулив пащі левам. Вони не завдали мені ніякої шкоди, бо мене визнано невинним у Його очах. Та й перед тобою я не вчинив нічого недоброго, о царю». Цар сповнився радістю й наказав витягти Даниїла з ями. І коли Даниїла витягли з ями, жодної рани не знайшли на ньому, бо він покладався на свого Бога. За царським велінням, людей які неправедно звинуватили Даниїла, було приведено й кинуто у лев’ячу яму разом з їхніми дітьми та дружинами. Ще до того, як вони долетіли до дна ями, леви накинулися на них і потрощили всі їхні кістки.