Луки 18

18
Притча про неправедного суддю
1 # Лк 5:36; 21:36· Рим 12:12 Він розповів їм притчу, що треба завжди молитися і не занепадати духом,
2кажучи: В якомусь місті був один суддя, який Бога не боявся і людей не соромився.
3 # Вих 22:22· Як 1:27· Об 6:10 Була в тому місті й вдова, яка приходила до нього й говорила: Захисти мене від мого супротивника!
4 # Лк 16:3 А він певний час не хотів, та згодом сказав собі: Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся,
5 # Лк 11:7 але через те, що мені докучає ця вдова, захищу її, щоб не приходила й не надокучала мені!
6 # Лк 16:8 І промовив Господь: Слухайте, що каже неправедний суддя.
7 # Суд 11:36· Пс 21:3· Сир 35:22· 2Пет 3:9 То хіба Бог не захистить вибраних Своїх, які кличуть до Нього день і ніч? Чи буде Він зволікати щодо них?
8 # Лк 7:9 Кажу вам: Він оборонить їх негайно! Однак, як прийде Людський Син, то чи знайде Він віру на землі?
Притча про фарисея і митника
9 # Лк 16:15· Єз 33:13· Рим 10:3 А для тих, які надіються на себе, ніби вони праведні й за ніщо мають інших, розповів таку притчу:
10 # Дії 3:1 Два чоловіки ввійшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митник.
11 # Лк 16:15· 2Кор 2:17· Рим 1:29 Фарисей, ставши, про себе так молився: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, — грабіжники, несправедливі, перелюбники, або як оцей митник;
12 # Мт 9:14; 23:23· Повт 14:22 я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю.
13 # Лк 23:48· Пс 78:9; 24:11· Дан 9:19· 2Цар 5:18 А митник, здалека стоячи, не смів навіть очей звести до неба, але бив себе в груди, промовляючи: Боже, будь милосердний до мене, грішного!
14 # Мт 21:31· Лк 14:11 Кажу вам, що цей повернувся до свого дому оправданий більше, ніж той, бо кожний, хто підноситься, — буде понижений, а хто себе понижує, — піднесений буде!
Ісус благословляє немовлят
15 # Мт 19:13–15· Мр 10:13–16 #Лк 18:39 Приносили ж до Нього й немовлят, щоби до них доторкнувся; учні, побачивши, забороняли їм.
16А Ісус покликав їх, та й каже: Пустіть дітей, хай приходять до Мене, не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже!
17 # Мт 18:3 Запевняю вас: хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього!
Багатим тяжко увійти до Божого Царства
18 # Мт 19:16–22· Мр 10:17–22· Лк 10:25–28 І запитав Його якийсь знатний, кажучи: Учителю добрий, що мені робити, аби успадкувати вічне життя?
19Ісус же йому відповів: Чому звеш Мене добрим? Ніхто не є добрий, тільки Сам Бог.
20 # Вих 20:12–16· Повт 5:16–20 Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідчи неправдиво, шануй батька свого та матір [свою]?
21Він же сказав: Усе це я зберіг змолоду.
22 # Лк 12:33· Мт 6:20 Почувши це, Ісус сказав йому: Ще одного бракує тобі: усе, що маєш, продай і роздай бідним — і будеш мати скарб на небесах, та приходь і слідуй за Мною.
23Він же, почувши це, зажурився, бо був дуже багатий.
24 # Мт 19:23–30· Мр 10:23–31 Коли Ісус побачив, що той зажурився, то сказав: Як тяжко багатим увійти до Божого Царства!
25Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Божого Царства.
26А ті, які слухали, запитали: То хто ж тоді може спастися?
27Він же відповів: Неможливе для людей є можливе для Бога.
Нагорода вірним
28І промовив Петро: Ось ми, залишивши своє, пішли за Тобою.
29 # Лк 14:26 Він же сказав їм: Запевняю вас, що немає нікого, хто, залишивши дім, або дружину, або братів, або батьків, або дітей заради Божого Царства,
30не одержав би значно більше тепер, а в прийдешньому віці — вічне життя!
Ісус провіщає про Свою смерть
31 # Мт 20:17–19· Мр 10:32–34 #Лк 9:51; 12:50; 22:37· Ів 5:39 Узявши дванадцятьох, Він промовив до них: Ось ідемо в Єрусалим, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського,
32 # Лк 9:22· Дії 14:5 бо Він буде виданий язичникам, буде висміяний, зневажений, опльований;
33після бичування вб’ють Його, але третього дня Він воскресне!
34 # Лк 2:50 Та вони нічого того не збагнули; це слово було приховане від них, — і вони не розуміли сказаного.
Зцілення сліпого біля Єрихона
35 # Мт 20:29–34· Мр 10:46–52· Мт 9:27–31 І сталося, коли Він наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав.
36Почувши юрбу, яка проходила, він запитав, що це таке.
37 # Мт 2:23 Йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.
38І він закричав, гукаючи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене!
39 # Лк 18:15 А ті, які йшли попереду, погрожували йому, щоби замовк, та він ще дужче кричав: Сину Давидів, помилуй мене!
40Спинившись, Ісус наказав привести його до Себе. Коли він наблизився, запитав його:
41Що ти хочеш, щоб Я для тебе зробив? Він же сказав: Господи, щоб я знову бачив!
42 # Мт 9:22 Ісус сказав йому: Прозрій, твоя віра спасла тебе!
43 # Лк 2:20; 19:37 І він враз почав бачити і пішов за Ним, прославляючи Бога. А весь народ, побачивши це, віддав хвалу Богові.

Поточний вибір:

Луки 18: УТТ

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть

YouVersion використовує файли cookie для персоналізації вашого досвіду. Використовуючи наш вебсайт, ви приймаєте використання файлів cookie, як описано в нашій Політиці конфіденційності