Екклезіаста 5

5
1Не поспішай твоїми устами, і нехай твоє серце не поспішає винести слово перед обличчям Бога. Адже Бог на небі, а ти — на землі, на цьому стали твої нечисленні слова. 2Бо в безлічі плутанини приходить сон і голос безумного в багатьох словах. 3Як тільки ти помолився до Бога молитвою, не забарися її виконати. Бо Він не милується в безумних, ти віддай те, що пообіцяв у молитві. 4Краще тобі не молитися, ніж тобі помолитися, і не віддати. 5Не дай твоїх уст, щоби згрішило твоє тіло, і не скажеш перед Божим обличчям: Це з незнання, щоби Бог не розлютився на твій голос і не знищив творіння твоїх рук. 6Бо у великій кількості снів та безумності й слова численні. Отже, бійся Бога! 7Коли в країні бачиш обмову бідного, обкрадання суду і праведності, не дивуйся ділом. Адже Всевишній стереже над високим, і високі — над ними. 8І надвишки землі є для всіх, цар обробленого поля.
9Хто любить срібло, не насититься сріблом. І хто сильно полюбив їхні плоди? Це ж марнота! 10Безліччю доброти наповнилися ті, що його їдять. І яка чеснота в того, що має, хіба щоби дивитися на нього очима? 11Сон солодкий у раба, чи мало або чи багато їсть. А хто наситився багатінням, не має того, хто дозволив би йому спати. 12Є недуга, яку я побачив під сонцем, багатство, бережене при власникові на його зло, 13і те багатство загине в поганій плутанині, і він породив сина, і немає нічого в його руці. 14Як і вийшов він нагий із лона своєї матері, так він і повернеться, аби піти, як і прийшов, і нічого не забере за свій труд, щоби пішло в його руці. 15І це погана недуга. Адже так, як прийшов, так і відійде, і яка користь йому, для чого трудиться на вітер? 16І всі його дні — в темряві, плачу, великому гніві, недузі та розлюченості. 17Ось що доброго я побачив, що є приємне: їсти, пити і бачити добро в усякій своїй праці, якою трудиться під сонцем за числом днів його життя, які дав йому Бог. Адже це — його частка. 18І всяка людина, якій Бог дав багатство, маєтки і владу, Він дав їй їсти з нього, брати його частку і веселитися у своєму труді, це — Божий дар. - Адже не багато пам’ятатимуть дні свого життя, тому що Бог дає клопіт йому у веселості його серця.

Поточний вибір:

Екклезіаста 5: УТТ

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть

YouVersion використовує файли cookie для персоналізації вашого досвіду. Використовуючи наш вебсайт, ви приймаєте використання файлів cookie, як описано в нашій Політиці конфіденційності